Анатолій Таран

Стара діва. Портрет

Чому життя – її в'язниця
в мільйон пустель у довжину?
Чому то кохта і спідниця
немов відлиті з чавуну?
Світів загаслих Аеліта?
Невже душа – майдан для страт?
Чому ж то визирають діти
з-за чорних вій, як із-за ґрат?!