Анатолій Таран

Колискова

На добраніч, кохана,
йдуть холодні дощі.
Осінь в золото вбрана.
Вечір в мокрім плащі.
На добраніч, кохана.
Опускається ніч,
в непроглядні тумани
все хова увсебіч.
На добраніч, кохана.
Йдуть холодні дощі.
Ти у золото вбрана.
Я – у мокрім плащі.
І не думав я досі
про холодну біду:
ти лишишся, як осінь,
я, мов вечір, піду...
На добраніч, кохана...