Анатолій Таран

Я не знаю, що зі мною сталось.

Я не знаю, що зі мною сталось.
Припаду губами до колій,
упаду грудьми на власну жалість
і чолом – до всіх холодних стін.
Покладу долоню я на небо,
покладу, як на твоє плече.
І сльозою кожною до тебе
притулюсь, аж небо обпече.