Анатолій Таран

Сніг розтав.

Сніг розтав. І знов лежать стежини
між зелених споконвічних трав.
Лиш берези білі, мов крижини, –
хоч і сніг давно уже розтав.
Сосни і зелені, і щасливі –
травам колір в зиму зберегли.
І дуби, у верховітті сиві,
змовчазніли. Чи такі п були.
А у небі, чистім і високім.–
гуси, і лелеки, й журавлі...
З святом вас березового соку –
з днем пробудження солодкої землі!

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Анатолій Таран»