Анатолій Таран

Сам собі я зраджувать не стану

Сам собі я зраджувать не стану –
буду я писати, як писав,
за лугів зеленим тихим ставом –
чорної землі широкий став,
а над ставом плавають хмарини,
що зібрались в ірій до весни...
Ніжна хвилька рідної травини.
І могутня хвиля борозни.