Павло Гірник

Просто бути.

Просто бути. Бути чи не бути.
От і сам собі немов здаля —
Віддаєш вспадковане й набуте,
Бо тобі дорога — звідсіля.

Бо — не звідси.

Бо чужого роду —

Від гонитви й хліба з лободи.
Хто тобі напитував свободу?
Хто тебе прикликував сюди?

Маєш і сваволю, і покуту,
І сльозу свяченої води…
Просто бути. Збути і забути.
І — не повертатися сюди.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.