Анатолій Таран

Помножене життя

Помножене життя і – на життя.
А вітер за вікном, немов серцебиття.
І пада дощ у вальсі наготи.
Усе це – ти...
В ласкавім затінку морських могутніх хвиль.
А там – печаль. Печаль – як штиль.
А тут вітри, немов серцебиття.
Твоє життя. Моє життя.
Помножене життя і – на життя.
Поділене життя і – на життя.
А лист осінній на усі ліси,
немов пташок недавніх голоси,
відлуння їх і їх серцебиття.
Я головою на твоїх колінах.
Безмежний світ. Листків серцебиття –
і їх печаль і світла, і нетлінна.
Твоє життя. Моє життя.
Поділене життя і – на життя.
Моє життя...

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle