Павло Гірник

Перецвітають зорі на морозі.

Співає срібна стежка на межі.
Турецький місяць ляже на порозі —
Освітить хату в білій паранджі.

І вийде звідти чарівниця чорна,
Внесе дрівець, запалить у печі.
І п'яний спів сільського недочорта
Свистітиме арканом уночі.

Самотній огник темряву проколе.
Гудуть вітри на різні голоси.
Закляклі будяки на видноколі
Беруть зів'яле небо на списи.