Павло Гірник

Перецвіли квасоля й гарбузи

Перецвіли квасоля й гарбузи,
Чуби на совці сушить кукурудза,
І молоденький сонях при дорозі
На тичку сперся, як мандрівний дяк.
Ходімо, брате, поки з головою!
Пощо тобі оця городня слава,
Яку перелузаєш з горобцями,
Якось задерши носа догори?
Лише сьогодні крапля золота
Летить від сонця навперейми грому
І нашу кров грозою напува,
А завтра…

Завтра молодість мине,

Завзяття згорне вироблені крила,
І вперта шия, спечена до краю,
Чекатиме ледачого ножа…
Ми вільні, брате, вільні й молоді,
Бо назавжди повірили у сонце,
І хай осліпнем, дивлячись у небо,
Але голів не схилимо…

Ходім!