Павло Гірник

Отак!

Стриножиш віщий голос,

Тоді наллєш душі… А там
Нехай поб'ється чорний голуб
У вікна храмам і хатам,

Нехай горює, хай гордує,
Хай п'є гноївку і сечу,
Нехай себе в собі полює
І ставить сам собі свічу,

Хай посміхається в люстерце,
Де відбивається вода…
Отак!

Ні пам'яті, ні серця,

Ані гілляки для гнізда.

1994

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle