Павло Гірник

Отак!

Стриножиш віщий голос,

Тоді наллєш душі… А там
Нехай поб'ється чорний голуб
У вікна храмам і хатам,

Нехай горює, хай гордує,
Хай п'є гноївку і сечу,
Нехай себе в собі полює
І ставить сам собі свічу,

Хай посміхається в люстерце,
Де відбивається вода…
Отак!

Ні пам'яті, ні серця,

Ані гілляки для гнізда.

1994

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle