Павло Гірник

От і все. І по всьому.

От і все. І по всьому.

Немає. Нема і не треба.

Навіть пустки — і тої не буде,

але на стіні,

Що стоїть собі, просто стоїть серед неба,
Намальовано світ, у якому війна

по війні.

У якому не з нами,

в якому слова поза нами,

У якому усе замовкає, бо навіть

своє — нічиє,

У якому судилось побути

і впасти додолу снігами,

Звідти, де надається усім

і нікому нічого не є.