О Господи, живий!
Три кручі каяття.
Не Щек, Хорив і Кий,
А просто небуття.
Трихрестя тих доріг,
Де по одній ходив.
Прощайте. Спаси Біг.
Ані ковтка води.
Задміть свою свічу.
Сховайте срібну креш.
Я вже не закричу.
Ти вже не забереш.
О Господи, живий!
Три кручі каяття.
Не Щек, Хорив і Кий,
А просто небуття.
Трихрестя тих доріг,
Де по одній ходив.
Прощайте. Спаси Біг.
Ані ковтка води.
Задміть свою свічу.
Сховайте срібну креш.
Я вже не закричу.
Ти вже не забереш.
Чуєш, брате соколику, відлітали гуси… Вже й поля позамерзали, і дощі загусли, Вже й морози невсипущі підпалили крила. От і впали біля хати старого Кирила…
Читати далі »
Запитують мене у класі діти: — Скажіть, письменник скільки заробля? …Відкіль оця хвороба — все на світі Ще змалечку підбити до рубля…
Читати далі »
У долонях твоїх спалахне чорнобривцем тихий огник печалі. Не шукатиму слів. Буду слухати дощ. Сповідатимусь мовчки…
Читати далі »
Про це нагадають долоні. І скроні. Таке не примариться в сні. …Орали город мій знесилені коні І падали в борозні…
Читати далі »
…Одцвіте, наче сонях, колишнє село, І Маруся зів'яне, як м'ята. І рушник одцвіте — перебите крило, На якому уже не літати…
Читати далі »