Павло Гірник

Нарешті світає.

Нарешті світає.
І пахне душа,
Наче зілля.
Я чую твій голос,
Маріє,
І це божевілля.

Дощі… За дощами
Ні літа немає,
Ні злету.
Ми досі живемо,
Вдаєм, що живемо,
Плането.

Яка там печаль —
Хуртовина
Останнього віча.
Я чую твій голос,
Маріє.
Чого ти не кличеш?

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.