Павло Гірник

Має статися, брате.

Має статися, брате.

Невдовзі весна.

Треба знову вертатись додому.
Посадити картоплю, зробити човна,
Передужати нехіть і втому.

Заспокоїтись.

Мати ставок і млинок,

І садок, і знайомі дороги.
Припинити війну, і роздати майно,
І загинути в день перемоги.

Має статися, брате.

Бо знову зима,

У якій і боги, й поторочі.
І усе тобі є, і нічого нема,
І прощаєш усіх проти ночі.

Не кривдуй, не кричи,

а на призьбі посидь,

Відпочинь від хмільної дороги.
Припали від цигарки. Такий воно світ,
І такий тобі день перемоги.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle