Павло Гірник

Майбутнє, кажете?

Майбутнє, кажете? Душа
Всього зречеться:

грішну глину

Украй натомлене пташа
Розсуне крилами сліпими.

І мертвий грім нізвідкіля
Впаде на крижану руїну,
І стане попелом земля,
І стане вітром Україна…

І летимо, і ще живі,
І ще гонитва,

а не втеча

Туди —

на зорі межові,

А, може, й далі — в порожнечу.

1994

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle