Павло Гірник

Мабуть, не скажуть: має власний голос.

Мабуть, не скажуть: має власний голос.
Старенькі рими, вивірений ямб.
…Новий щороку визріває колос,
Але єдина мати всім — земля.

І я б хотів нічим не вирізняться
У колі побратимів по перу —
Ні долею, ні болем, ні прокляттям —
І вірить в те, що, може, не помру

В одному слові — тихім і суворім.
На тій землі, де серце догоря.
Якій поети світять, наче зорі.
Яка поетам світить, як зоря.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle