Павло Гірник

Ліси отут жили.

Ліси отут жили.

Ще є пеньки і глиця,

Чагарники і вицвіла трава.
Мудруйте чи мовчіть — я надивився,
Як нас ховає тиша нежива.

Уже і так додому неблизенько.
Блукай собі, допоки не прикляк.
На цих пеньках ще вродяться опеньки
В природі все доцільно, як-не-як.

Ще вистачає пнів і складометрів
На дрова, на хрести і на дива.
От підпиляли — і дерева мертві.
Врубали душу — слово ожина.

Простіть, ліси, що маю силу вбити
І що нічим уже не вбороню.
…Нудна доцільність — все перетерпіти,
Щоб руки гріли від твого вогню.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle