Анатолій Таран

Як у юність несходимую

Як у юність несходимую
рушив, думав у ту мить:
«Не прожити з нелюбимою,
нелюбимим не прожить».
Потім в зрілість опалимую
міркував, як ворожбит:
«Ні, не жити з нелюбимою,
нелюбимим можна жить».
А вже в старість незборимую –
цим себе хоч побожи:
«Краще жити з нелюбимою,
аніж нелюбимим жить».

 

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle