Яблучком в автобусі поснідав,
ввечері і так переговів...
Ой ви діду, полотняний діду!..
Сивиною дід між нас розцвів.
Борода старим вже не на моду –
то селекція для молодих.
Дід таким явився для народу –
ніби хмара біла серед них.
І куди зібрались мандрувати –
адже думки світ ваш не вузький.
Вже, здається, вмієте літати,
а в автобус сіли міжміський,
їде дід, що яблуком поснідав,
на обід у нього сухарець.
Мудра легковажність котить діда,
ніби хмарку гонить вітерець.