Ах іподром, шалені коні
летять по колу вздовж небес.
А люди ляпають в долоні –
чудес прадавніх інтерес.
Жага і пристрасть – все сплелося
ж сплетіннях древніх і нових:
і сивина в людськім волоссі,
і вітер в гривах вогняних.
Летять, летять, куди – не знають,
і коні, й люди, й небеса,
Переплітають все, сплітають,
що аж кипить навкруг роса.
Ах іподром, звучать литаври.
Дзвенять захоплені слова...

Я ставку ставлю на кентавра –
у нього людська голова...