Голуба ріка Тюменської півночі дає
щодня сотні мільйонів кубомотрів
природного газу.
«Правда», 2 січня 1986 р.

Я писать не буду панегірики
про тепло холодної землі,
хоч у цім каратів стільки лірики,
що й слова, напевне, замалі.
Чоботи геологів змузеєні...
Піт замерзлий у буровиків.
А далеко – між цвітіння й зелені –
йде тепло їх для материків.
Я радію, як гуде мартенами
та ріка вогню тії землі,
що своїми віковими генами
зберегла те світло ув імлі.
Доуклінно дякуючи долею
рідних нам і братніх нам земель,
я дивлюсь на цю кур'єрську колію,
як реве цей поїзд крізь тунель.
Всенародною давайте радою
звірювати по країні крок,
бо чомусь про світло те я згадую,
що іде від згаслих вже зірок,–
щоб в ріці джерела не замулило,
щоб текла не в графіку хотінь,
щоб тепло і світло йшли з минулого,
щоб майбутнє не лягло, як тінь!