Павло Гірник

День лапатий.

День лапатий.
М’ята коло хати.
Соняшник, що сам собі підріс.
Світ картатий, небо волохате,
Любий ліс, кудлатий від беріз.

Що там, як там, буде чи не буде,
І чому, і звідки, і коли…
Всі свої шаленства і облуди
У циганську голку засели.

…Гаптував колись обруси долі.
В небуття дивився до сльози…
Полатай мішки під бараболю
Й мовчки поклади під образи.

лютий 2001