Борис Мозолевський

22 червня 1941 р.

Хмари у небі стояли химерами.
Вирви сліпі реготали Гомерами.
І над задухою степовою
Смерть голосила глухою совою.

Сходились білі ромашки на поминки.
Реквієм грали контужені коники.
Бусел, розкривши погаслі орбіти,
Тяг за собою крило перебите.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle