Талого снігу платочки сивенькії
дощик дрібнесенький, холодний вітрець,
проліски в рідкій травиці тоненькії,
се була провесна, щастя вінець?

Небо глибокеє, сонце ласкавеє,
пурпур і золото на листі в гаю,
пізніх троянд процвітання яскравеє
осінь віщує — чи то ж і мою?

Що ж, хай надходить! мене навіть радує
душного літа завчасний кінець;
провесни тільки нехай не нагадує
дощик дрібнесенький, холодний вітрець!