Леся Українка

Мердвен

Бескиди сивi, червонi скелi,
Дикi, непевнi, нависли над нами.
Се, кажуть люди, злих духiв оселi
Стали пiд хмари стiнами.

З гiр аж до моря уступи сягають,
Люди прозвали їх Ч о р т о в i с х о д и;
Ходять злi духи по них та збiгають
Гучнi веснянії води.

Люди ж не смiють зiйти по тих сходах
Геть на верхiв'я, туманом повитi, —
Духи поклали по всiх переходах
Скелi, вiд кручi вiдбитi;

Хто тiльки йтиме по сходах, — задушать,
Кинувши скелею в нього тяжкою,
I подоланого стогiн заглушать
Духи луною гiрською.

1891