Леся Українка

Я блукав колись по ріднім краю

Я блукав колись по ріднім краю
                                              Раю.
І шукав на сім земнім надолі
                                        Долі.
Приблудився під стріхату
                                 Хату.
Там дівчину стрів я винозірку
                                       Зірку.
Промінь ясний ті дівочі
                                 Очі.
Подала мені пом'яту
                        М'яту.
І на тій моїй пригоді
                          Годі.

1905