це бурячанка – не буряки
це вже хорал а не джаз
чуєте шурхіт тихий такий –
це осипається час
листям з дерев
тиньком зі стін
шерстю зі псів і котів
ось і здійснив ти все що хотів
тільки – не так як хотів
ніби ж і сам не зовсім мудак
й друзі – не мудаки
все що збулось – збулося не так
з точністю до навпаки
вранці завжди нагадають жінки
що їм вночі нашептав
рух твій гінкий
хліб твій гіркий
кінь твій копита стоптав
всоте узяти в долі аванс
втисячне втратити шанс
наче в клепсидрі у кожному з нас
пере
сипається
час
Любіть Оклахому! Вночі і в обід, Як неньку і дедді достоту! Любіть Індіану! Й так само любіть Північну й Південну Дакоту…
Читати далі »
А завтра знову буде просто день. Звичайний день, під назвою “останній” У цьому світі, теж останнім, де й Ми, разом – одностайні, як у стайні…
Читати далі »
Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово! Слово м`яке, оксамитове, байкове. Слово є дідове. Слово є батькове…
Читати далі »
На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в просторі не згубимося ми…
Читати далі »
Німець каже: Ви слов`яне? - Слов`яне! Слов`яне! Наше слово полум`яне Повік не зов`яне…
Читати далі »