Леся Українка

Вже сонечко в море сіда

Вже сонечко в море сіда;
     У тихому морі темніє;
Прозора, глибока вода,
     Немов оксамит, зеленіє.

На хвилях зелених тремтять
     Червонії іскри блискучі
І ясним огнем миготять,
     Мов блискавка з темної тучі.

А де корабель ваш пробіг,
     Дорога там довга й широка
Біліє, як мармур, як сніг,
     І ледве примітно для ока

Рожевіє пінистий край;
     То іскра заблисне, то згасне…
Ось промінь остатній! Прощай,
     Веселеє сонечко ясне!