Леся Українка

У путь

Хвилини йдуть,

Пора у путь!

Прощай, рідний краю!

Вже хутко я піду.

Тут долі не маю, –

На чужині знайду.

Шукатиму долі в далекій стороні!

Вперед! прагну волі, у світ пора мені!

Бо літа не ждуть…

Пора мені в путь!

Прощай, товариство, родино-рідна!

Прощай, моя люба дружино смутна!

Я, може, навіки іду в чужий край…

Прощай, – добрим словом мене спогадай!

Я йду, тверда звага

Веде мене на шлях,

У серці одвага,

Хоч сльози на очах…

В далекій чужині

Я сили наберусь

Служити країні

Або – не вернусь…

Я все покидаю: садочки рясні,

І темні діброви, і ниви ясні,

З собою несу я лиш рідні пісні.

Пора у путь,

Хвилини йдуть!

Шумлять на прощання

Зеленії луги,

Летять розставання

Хвилини дорогі!..

Хоч тяжко країну

Рідную покидать,

Я йду на чужину,

Я мушу поспішать.

Далекая путь,

Хвилини не ждуть !