Приїхало до матері да три сини,
три сини вояки, да не 'днакі.
Що 'дин за бідних,
другий за багатих.
а третьому силу свою нігде діть, -
просто бандит.

- Ой, мамо! - каже перший кароокий,
який то світ широкий!
Не тільки в нас з нуждою бій,
не тільки ми тут з горем -
страждають люди і за морем,
бо скрізь проклятий багатій.
- Ой, нене! - каже другий чорногрекий, -
нащо нам думати про світ далекий,
коли в нас од природи вже все є:
і хліб, і вугіль, і голлє.
Нехай же на голлі тім горлом звисне
чуже, нерідне, ненависне.

- Ой, мати! - каже третій низькобровий, -
повиганяй своїх синів із хати,
хай не смішать мене, нехай не сердять.
Кулак здоровий -
оце і воля, і братерство, й щастя краю:
чи бідний, чи багатий - я ніколи не питаю.

Блиснула шабля в першого!
Кресанула в другого,
ще й в третього клинок...
"Ой, сину, синку мій, синок!"
Лежить бандит готовий.
А два брати знов далі б'ються -
ніяк їх не рознять.