Струнка та чорноброва,
ще й ясна, як зоря,
в очах глибінь криниці,
в сміху - дзвін янтаря.
Хоч любить вона серцем -
все розумом звіря.
Струнка та чорноброва,
ще й ясна, як зоря,
в очах глибінь криниці,
в сміху - дзвін янтаря.
Хоч любить вона серцем -
все розумом звіря.
Гаї шумлять — Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся…
Читати далі »
Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? - Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі…
Читати далі »
Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав...…
Читати далі »
Там тополі у полі на волі (Хтось на заході жертву приніс) З буйним вітром, свавольним і диким, Струнко рвуться кудись в далечинь…
Читати далі »
На Аскольдовій могилі Поховали їх — Тридцять мучнів українців, Славних, молодих…
Читати далі »