Від полудня теплий вітер
Стиха повіває,
Під живущою росою
Степ наш оживає.
За могилою могила
Зеленіє-мріє,
І далеко проміж ними
Битий шлях темніє.
Без конця степ розгорнувся,
Туманом узявся...
Дух співочий із пташками
Аж під небо знявся.
Радосте, небесна іскро! В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем бистро У гарячому хмелю…
Читати далі »
"Ой скоро світ буде, Прокинуться люде, У всяке віконце Засіяє сонце…
Читати далі »
Чи згадуєш, земляче, край той пишний, Де річеньки блищать сріблом текучим, Де, мов кармазин, червоніють вишні І дишуть медом пасіки пахущим…
Читати далі »
Ой чого, чого В славнім Гадячі В усі дзвони задзвонено? Ой чого, чого…
Читати далі »
…
Читати далі »