Микола Руденко

Сонячний вітер

Сонце постійно випромінює в кос­мічний простір
усті потоки атом­них часток, їхній рух називається
сонячним вітром.
(Iз підручника)

Ой ти, Земле, нещасна матінко,
Як нам зимно в німому затінку
Від штиків за дротами колючими
Та від мертвих дерев попід кручами!

А за хмарами — десь понад нами —
Лине, лине сонячний вітер.
Снять сузір’я космічними снами,
Розгортаються письменами —
Чуєш клич полум’яних літер?..

Ми писання того не бачимо —
В метушні живемо незрячими,
Мов руді мураші поміж травами…
Мудре Сонце, хлюпни загравами!

Враз полярне сяйво заграло
У крилі променевого вітру.
Воскресає те, що вмирало,—
Дон Кіхот підіймає забрало,
А Ван-Гог відмиває палітру.

Не дзвеніть на шляхах кайданами,
Не кричіть голосами п’яними —
Під берізкою чи тополею
Порадійте святою волею.

Досить крові та штурмів навальних, —
Гляньте: сонцем наповнились віти.
Встань, народе, відкинь сповивальннк:
Йде визвольник і годувальник —
Дух космічний, сонячний вітер!

Ти вже, маляре, не за дротиною —
Намалюй нам сонце дитиною,
Грізне небо не спрута щупальцями —
Намалюй материнськими пальцями.

Вітер сонячний радо зустріне
Той, хто душу, мов шибку, витер.
Не схиляйте тремтячі коліна —
Із граблями під скиртою сіна
Пийте, люди, сонячний вітер!

7.ІІ.74

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle