В крамні коморі Щиглик щебетав
Свої щиглячі пісеньки любенько,
Про нього ввесь базар казав,
Що так співає тільки Соловейко.
Скрутився Щиглик мій
І в кліточці своїй
Робив себе царем співання.
Ніхто ж того з співочих птиць не знав,
Ніхто в високім хорі не чував
Мізерної пташини щебетання.

Химерний Щиглику! коли тобі
Базарний люд воздав хвалу не по заслузі,
Дак се тебе твої базарні друзі
Вимірювали по самих собі.