Що вам сказати, мамо,
Праведнице безталанна?..
Темрява ходить не прямо —
В неї душа захланна.

Всюди пекельне рало,
Що вимагає покори,
Навіть шляхи заорало,
Навіть обстригло гори.

Маємо власну домівку —
Отже, Всевишній з нами…
Вже ми навчились корівку
Пасти попід тинами.

Ріки пересушили.
Переробили природу —
Тільки б нам душі лишили
Не вкоротили роду!

Темрява ходить не прямо —
Є в неї пишне гасло…
Горщика ставте, мамо,
Доки в печі не згасло.