Пряла прялочка моя,
Не переставала,
Аж прийшов до мене гість, -
Рватись нитка стала.

Уродливий, молодий,
А як заговорить,
Слово гарне, приязне,
Мов у дзвона дзвонить.

Пряла кужіль я тонкий,
Не переставала,
Тепер прядиво моє
Нехтувати стала.

Як прийшла зима, нема
Основи, ні вмоку:
Пробалакали ми вдвох
Цілого півроку.

Як прийшла весна красна,
Нічого білити;
Стали люде про мене
На селі дзвонити.

Не біжу тепер бігцем
Вранці до криниці,
І кивають на мене
Гожі молодиці.

Пряла вдень я й уночі,
Тепер перестала:
Про куделицю мою
Славонька постала.