УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ
“Співають, ідучи, дівчата...”
ПЕРША ДІВЧИНА:
Ой, у нашому селі
Б’ють у крицю ковалі.
А всі дівчата закохались
В молодого Брюса Лі
Тільки я, дівчина чесна,
Я люблю лише Сильвестра.
Тільки я, дівчина горда,
Люблю Харрісона Форда.
ДРУГА ДІВЧИНА:
В клубі ввечері не танці.
В клуб діди ідуть і бабці.
Заграничний екстрасенс
Гарантує екстра-секс.
Я кохала екстрасенса,
Наче квіточка цвіла.
Від усього свого серця
Екстрасенсові дала
По морді…
ТРЕТЯ ДІВЧИНА:
Промайнуло НЛО –
Летюча тарілка,
Вичисляючи село,
Де ще є горілка.
Мій коханий – гоміноїд
Зоряний-астральний,
Дав мені ковтнути контр-
ацептив оральний.
ОСТАННЯ ДІВЧИНА:
Котилася торба з горба,
А в тій торбі раки.
А в тій групі “Бу-Ба-Бу”
Одні небораки.
БІЛОРУСЬКА ПІСНЯ
“В чебуречній греки їли чебуреки…”
Жили у бабусі
Троє білорусів.
Один сірий, другий білий
Третій – в капелюсі.
Для того й тому, щоб
Втримать рівновагу,
Зїхалися в пущу
Підписать бомагу.
Раді і веселі
Згідно тій бомазі
І в Парижі,
і в Брюкселі,
Й навіть в Копенгазі.
РОСІЙСЬКА ПІСНЯ,
яка перманентно повторюється
Умом Расію нє панять…
Росія врятувала світ!
Так вже не раз бувало.
Від тираній, фашизму, від
Навал, яких навалом
Могло би буть, коли
Б їм відсіч не дали.
Отак і в ті серпневі дні,
Які уже в легенді,
Росія знов сказала “Ні!”
На всі свої легені.
А що було? А те було, –
Як старших розпитати –
Звбралося всесвітнє зло
Росію розтоптати.
Усе це розпочали два
Чи три якихсь народці.
Ну, точно – почала Литва
Та інші інородці.
Їм на підтримку з півдня йшла
Доведена до сказу
І очманіння чимала
Дивізія з Кавказу.
А в глибині своїх лісів
Підступні, як данайці,
Сідлали оленів і псів
Якути і нанайці.
З усіх сторін ішли вони,
Московський брук топтали,
Хатят лі рускіє вайни,
Ні в кого не питали,
А мов загарбники ішли
З республік і провінцій.
(З них найпідступніші були
Жиди і українці!)
І стрімко рухалась туда
Уся ця шайка-братія,
Де засідала молода
Російська демократія.
Та той, которий у Кремлі
Сидів біля штурвала,
Дихнув, спитав “Доколє?” – і
Розбіглася навала.
Так в котрий раз
Росія світ
Від бід
Порятувала.
Любіть Оклахому! Вночі і в обід, Як неньку і дедді достоту! Любіть Індіану! Й так само любіть Північну й Південну Дакоту…
Читати далі »
А завтра знову буде просто день. Звичайний день, під назвою “останній” У цьому світі, теж останнім, де й Ми, разом – одностайні, як у стайні…
Читати далі »
Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово! Слово м`яке, оксамитове, байкове. Слово є дідове. Слово є батькове…
Читати далі »
На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в просторі не згубимося ми…
Читати далі »
Німець каже: Ви слов`яне? - Слов`яне! Слов`яне! Наше слово полум`яне Повік не зов`яне…
Читати далі »