Леся Українка

Останні квітки

Ох, розкрились троянди червоні,

наче рани палкі, восени,

так жалібно тремтять і палають –

прагнуть щастя чи смерті вони?

Не осиплються тихо ті квіти,

не настане життя в них нове,

ні, ударить мороз до схід сонця

і приб'є поривання живе.

І зчорніють червоні троянди,

наче в ранах запечена кров…

Ох, нехай же хоч сонця нап'ються,

поки ще їх мороз не зборов!

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle