Леся Українка

Останні квітки

Ох, розкрились троянди червоні,

наче рани палкі, восени,

так жалібно тремтять і палають –

прагнуть щастя чи смерті вони?

Не осиплються тихо ті квіти,

не настане життя в них нове,

ні, ударить мороз до схід сонця

і приб'є поривання живе.

І зчорніють червоні троянди,

наче в ранах запечена кров…

Ох, нехай же хоч сонця нап'ються,

поки ще їх мороз не зборов!