Ой, була собі Оксана,
та як був собі Іван...
Та схопилась шура-бура,
ще й любовний той роман.
Ах! ах! Темні ночі,
карі очі, голубі.
Щось ми знаєм, щось ми знаєм,
та не скажемо тобі.
Що ж ти дивишся, юначе,
на красу її, на стан?
Стиглу вишню треба їсти, -
ой Іван, Іван, Іван...
Ах! ах! Темні ночі,
карі очі, голубі.
Щось ми знаєм, щось ми знаєм,
та не скажемо тобі.
Ой як трудно в світі жити,
як у серці повно ран!
Що ж ти вишню заморозив?
Ой Іван, Іван, Іван...
Ах! ах! Темні ночі,
карі очі, голубі.
Щось ми знаєм, щось ми знаєм,
та не скажемо тобі.
Де ж твої козацькі вуса.
кармазиновий жупан?
Утекла твоя Оксана,
ой Іван, Іван, Іван...
Ах! ах! Темні ночі,
карі очі, голубі.
Щось ми знаєм, щось ми знаєм,
та не скажемо тобі.