Микола Руденко

Однаковість, мов у склянім намисті

Однаковість, мов у склянім намисті,—
Її в Природі не шукай дарма.
Відбитки пальців чи відбитки листя —
В мільйонах спроб повторення нема.

Скажи, Природо: ці зелені шати
Землі, що в безвість вікову пливе,
Хіба тобі не легше штампувати?..
Земля озвалась лагідно, як мати:
— Природа не штампує, а живе.

Чи бачив ти в земному розмаїтті
Бездушні копії — десь тут чи там?
Двох душ однакових немає в світі.
То є життя.
А смерть — це тільки штамп.

5.Х.86

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle