Олександр Ірванець

Латиноукраїнська величальна

І для кожного козаченька
Від нетяги до отамана
Є одна Україна-ненька,
Але є ще й Панама-мама.

Київ – мать городів панамських,
Сальвадорських і сурінамських,
І пуерто-, і коста-ріканських,
І радянських, і пост-радянських, -
Всіх, де чують себе панами
Громадяни країни Панами.

Лийся, пісне моя, мов текіла!
Досягни мудреця і дебіла,
І нарколога, і наркомана –
Всіх нас криє мама-Панама.

А як нам уже майже хана,
Спрагло губи шепнуть “Пана…”
Маєм встати. І знов над нами
Шелестить знамено Панами!

1998 р., грудень

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Олександр Ірванець»