Леся Українка

Кров твоя – рубін коштовний

«Кров твоя – рубін коштовний,

Кров твоя – зоря світання,

Кров із серця для поета

Надгорода і придбання».

Так поету люди кажуть.

Звик він вірить у дурниці.

І радіє крові з серця,

Наче царській багряниці.

Мудрим людям достаються

Поцілунки, лаври, квіти,

А поету на потіху

Все криваві самоцвіти.

Люди всьому знають ціну.

В них ніщо не гине марне,

А поету, як і дурню,

Що червоне, те і гарне!

2.02.1897