Я люблю казки чудові,
Я кохаю сни прекрасні.
Ах, мені від їх розгадок
Насолоди повсякчасні.

Я люблю їх завжди слухать,
Я люблю їх завжди бачить.
Лиш життя моїй жадобі
Все ніяк їх не настачить.

Бо моя душа химерна
Ненасичена казками
Життьовими, молодими,
З сміхом, жартами, сльозами.

Бо моя душа химерна
Любить сни, лиш сни величні:
Первотворні, неосяжні
Думи божії одвічні.

Всесвіт наш - це дивна казка,
Це одна з фантазій божих,
А людина - сон найкращий
З-поміж снів його пригожих.

Я над всесвітом чудовим
Все життя своє гадаю,
Бо люблю казки прекрасні,
Бо фантазії кохаю.