Крапнув щось дощ — і всі асфальти

у висипному

тифі…

Молодий новеліст: — не хочу, не можу писати!
Місто гнітить, життя нервує.

Я мовчав. Поблизу десь бомба…

— Якби отак, знаєте, на село. Скупатись,

по росі

походити.

"Бий саботажника!" — прочитав я на 'дному
з плакатів.

А за ними старчихи,
простягаючи руки. —

Антистрофа

Трава росте, де захоче. Вітер шпурляє

в калюжу

наказ про мобілізацію. Молочка! —
плаче ди-
тина, а тут же
й хліба за душею нема.

Хто скаже: що єсть контрреволюція?