Павло Мовчан

Гранат

(Східні мотиви)

То кружевнії, білі вії
обсунулись, як снігопад.
І бруньку уцілілу сад
з пекучих виніс сніговіїв.
Сніг збіг,
відсніжився назад,
відхилиталася галузка,
і крапля громова загускла
в розкішно-визрілий гранат.
Це та сльоза, яка замерзла
на вербній гілці в сніговерть.
Її я упізнав одразу,
бо кров’ю виповнена вщерть.

1968
Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.