Леся Українка

Гострим полиском хвилі спалахують

Гострим полиском хвилі спалахують

після бурі у місячну ніч,

наче військо мечами двусічними

хоче знять вражі голови а пліч.

Зброї полиск і гомін розкотистий –

се неначе повстання гуде,

наче сила народна узброєна

без упину на приступ іде.

Кожний меч – промінь світла небесного

впав згори й знов угору зроста;

кожний гук – відгук сили одвічної,

що руйнує й будує світа.

Людське море, ти, сило народная,

з чого ж ти собі зброю скуєш?

Що повстане на місці порожньому

того світа, що ти розіб'єш ?..

8.11.1902, San-Remo

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle