Я - цар і буду ще предовго царювати, -
Аж поки кращого над мене вродить мати.

Той області нові широкі осягне
І сяєвом своїм затуманить мене.

Блаженний відойду к создателю Адама,
Возляжу в правоті на лоні Авраама

І веселитимусь тим вічно з ним удвох,
Що кращого царя над мене дав вам бог.

Царюючи ж тепер над вірними серцями,
Самодержавствую прихильними умами.

І се тебе моїм наказним огласив,
Найбільшою між них повагою окрив.

Повага та - мого достоїнства частина:
Ти не наказний мій, возлюблена дитина.

І будеш у мене дитиною вовік:
Такий-бо з мене вдавсь на світі чоловік,

Я глибкого в душі й любов таю й ненависть;
Осуджує ж мене мізерна тільки зависть.