Диму, диму сьогодні в мене в хаті було.

З листа до М. Грінченка

В холодній хаті протяги та цвіль,
сухар щербатий, смуток звідусіль.
В холодній хаті важко однувати,
аби собі зап’ястя не розтяти,
і, впершися очима у вікно,
розлити зір на біле полотно…
В порожній хаті хтось сльозу зронив,
в порожній хаті свічку запалив,
в порожній хаті, — Боже, що за жах!
Іржа мережить квіти на ножах.
В порожній хаті в мене повно диму,
присутній в мене в хаті хтось незримий.
Бо, наче пляма, погляд на папері…
— Ану йди геть! — і відчиняю двері.
За стіл сідаю і пишу про світ,
свої слова вмуровуючи в лід.