Пантелеймон Куліш

Анахорет

Тихо да мирно живу я з людьми: бо не знаюсь.
Я тільки з ними щоденним добром поділяюсь.

Викопав їм я колодізь в житейській пустині,
Щоб між запеклих сердець-каменюк на Вкраїні

Добрій душі одинокій від згаги не вмерти,
І надписав на нім: "Благотвори і по смерті".

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.