Павло Тичина

А зоря на сході

А зоря на сході
руки вгору зводила...
То ж бо дівчина красна
із води виходила.

Що по пояс вийшла -
та й не зупинилася...
Глянула, всміхнулась,
ще й зарожевілася.

1950